В Україні існували всі назви спіднього одягу слов'ян: сорочка, кошуля, рубашка. Л. Нідерле вважає, що в давні часи слов'яни носили довгі сорочки (рубища), але вже в кін. 1 тис. н. е. носили також і короткі сорочки — властиво «сорочки». Таку сорочку зображено на бронзовій фігурі з могили на Полтавщині та на срібній фігурі з могили на Київщині. В подібні сорочки одіті скоморохи на фресках Софіївського собору в Києві. В сербів та хорватів відомa назвa — кошуля, в поляків — кошуля, в білорусів — кошуля, в чехів — рубашка та кошуля. В чоловічих сорочках 14-17 ст. комір називався ожерелям (жерелами) або сорочкою, він був пишно прикрашений і прищіпався. Тунікоподібну сорочку чоловіки носили у всіх місцевостях України крім Волині та Полісся. В Білорусі такі сорочки траплялися рідко. Сорочка «з уставками» характерна для України, а також Білорусі, Польщі, Чехії. Називається цей тип сорочок в Білорусі кивняровкою або кошулею, в той же час як тунікоподібна сорочка називається тут — сорочка. В Росії цей тип чоловічої сорочки не зустрічається взагалі. «Стрілкова» чоловіча сорочка була мало поширена в Україні, відома вона також в Білорусі, більш характерним цей тип сорочки є для прибалтійських країн, а також для Польщі. В Україні було відоме полотно під назвою «рубь».
- «В с. Макарів сорочку з тонкого льняного полотна називали „пониток“, а з товстого льняного чи конопляного — „рубаха“».
На Поділлі рубашкою називали сорочку гіршої якості.
Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з часів енеоліту. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів[Джерело?]. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям, вказують на подібність одягу і вишивки українського народного костюма середньовіччя і нового часу. На жаль, пам'ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть. В «Ізборніку» князя Святослава зображено знак зодіака — діву, сорочка якої прикрашена ймовірно вишивкою.
- «Естетична сторона нашої орнаментики настільки оцінена, що дуже багато малярів, які вибрали для своєї тематики сцени з українського життя, звернули також увагу на точне відтворення ораментальних тонкощів, що надавали особливу привабливість відомим своєю красотою українському костюму.»
Козацька вишиванка
До знищення козацтва та пов'язаного з ним занепаду українського національного одягу, вишиванки козаків шилися шовком з додаванням золотої та срібної нитки. Такі ж сорочки в козацьку добу носили міщани і купці. Шиття шовком, золотом та сріблом, гарусом відтворювало рослинні форми орнаменту. Але в цьому виді українського шиття рослинні форми пристосованні до прийомів орнаменту.- «…13 хусток ріжних і вишиваних, 12 сорочок різних, так зі золотом як вишиваних так і простих… По цьому списку найбільше з біля було сорочок, в обох рубриках 87, це свідчить про велику заможність купця Афендика.» (Опис майна заможного львівського купця Афендика): «Не більше сотні років тому, ще коли в зв'язку з соціальними умовами національний одяг тримався в вищих соціальних станах суспільства, вишивку на полотні виконували кольоровим шовком з додаванням срібної та золотої нитки. Тепер ці матеріали можна зустріти в плахтах заможних козачок лівої сторони Дніпра. В одязі звичайного народу вишивки шовком виконуються дуже рідко.» (1874 p.)
Вишивання шовком, срібною та золотою ниткою було характерне і для княжих часів.- «Відносно звичаю наших предків прикрашати одяг вишивкою, в літописі 1216 року згадується про вишитті опліччя сучасних руських воїнів. Ярослав Всеволодович перед початком липецької битви наказав своїм воїнам в будь-якому разі вбивати майбутніх полонених, навіть якщо їхні опліччя вишиті навіть золотом.»
- «А в нашої бондарівни сорочка мережка.» (Яків Головацький, 1877 p.)
- Види сорочокУсі традиційні українські сорочки можна умовно поділити на два типи: лівобережні та правобережні, а також на сорочки до уставки (зі зборами) і без уставки (без зборів, тунікоподібні). На Лівобережжі крій жіночої та чоловічої сорочки був переважно «до уставки», який мав також два варіанти: з суцільнокроєнною уставкою (Київщина, Чернігівщина) та окремою уставкою (Полтавщина, Слобожанщина). На Запорожжі (в степу) були поширенні чоловічі сорочки чумацького та лоцманського типу, без уставки та без зборів. Вишивалися лівобережні та степові сорочки біллю, основними техніками були: мережка, вирізування та настилування (лиштва).Правобережні сорочки чоловічого типу були так само «до уставки» і без уставки (без зборів). Чоловічі сорочки без уставки та з уставкою носилися в деяких місцевостях по штанах (Буковина, Гуцульщина, Бойківщина, Полісся, Придністров'я). Гірське населення, Буковина, а також і частково лівий берег Дністра носило сорочки по штанах, як і росіяни, болгари, чорногорці. Лемки і населення Закарпаття носило сорочки заправлені в штани. На Волині господарі носили сорочки теж по штанах, а в кін 19 ст. почaли заправляти в штани «по-міщанському» або по «шляхетському» звичаю. Жіночі сорочки Правобережжя були або без уставок («хлоп'янки» у дві пілки; Буковина, Покуття, Гуцульщина) це були переважно повсякденні сорочки або широкі безуставкові зі зборами (у три пілки, Поділля). Вишивалися такі сорочки чорними (Поділля) або червоними нитками (Волинь, Полісся, Покуття). Основними техніками були: «заволікання» (Волинь, Полісся) або «низина» (Поділля, Покуття, Гуцульщина, Буковина). В деяких місцевостях (Поділля, Покуття) вишивали також білими нитками, технікою вирізування та настилування.
Традиційна жіноча вишиванка
Жіноча традиційна сорочка була обов'язково білого кольору, вишита білими або кольоровими нитками. Вона могла бути довгою, якщо її носили до плахти або запаски і коротшою, якщо її одягали до спідниці. Традиційні жіночі сорочки поділяються за особливостями крою на три види:- сорочка «до уставки»
- сорочка з цільнокроєним рукавом
- та сорочка «хлоп'янка»
Перших два види мали численні збори біля коміра, сорочка «хлоп'янка» зборів не мала, вона шилася без коміра та з відкритими (непризбираними) рукавами. Перший тип сорочки був поширений на Лівобережжі, Поліссі, Волині, другий тип — на Правобережжі, Буковині, Гуцульщині. Вишивалися сорочки усіх типів біля коміра або комір, на уставках, на манжетах, та нерідко зашивався і весь рукав, особливо в дівочих сорочках, а також сорочки, які носилися до плахти або запаски вишивалися на подолку.
Типи традиційних чоловічих сорочок
- 1. Сорочка до уставки — це давній традиційний крій української чоловічої сорочки, яка призбирана біля шиї та біля рукавів. Крій цих сорочок такий самий, як і жіночих сорочок Лівобережжя. Така сорочка могла мати відкладний або стоячий комір. Як різновид могла мати відкриті, тобто непризбирані внизу рукава. Таку сорочку носили на території всієї України, крім Буковини. Зараз цей тип сорочок не поширений. До цього типу крою можна віднести також стрілкову сорочку. Цей тип сорочок носили заправленим в штани, окрім Волині та Полісся. В цих сорочках пазухи не вишивали.
- 2. Сорочка без уставки (без призбирування біля коміра) — це також давній традиційний крій сорочки, який був безуставковим з коміром, обшитим лямівкою і відкритими, непризбираними на кінцях рукавами. Ці сорочки на запорозьких землях називали чумацькими (на Полтавщині — степовими) або біля порогів (на Дніпропетровщині) — лоцманською. Як різновид така сорочка могла мати відкладний комір та призбирані рукава. Також рукава сорочки могли бути врізані по прямій нитці в сорочку, тобі вони в місці зєднання прикрашалися спеціальним швом (вишивкою). Вишивали таку сорочку на пазусі та на кінцях рукавів широкими смугами. Безуставкову сорочку носили на Гуцульщині, Покутті, Буковині, Запорожжі, Поділлі, Полтавщині. Ці сорочки на придністрянському Поділлі, Буковині, Гуцульщині, Бойківщині носили по штанах, на решті території України заправляли в штани по козацьки (по шляхетськи, по міщанськи по міщанськи)
Рекорди та цікаві факти
- Першим українським телеведучим, який провів новини у вишиванці, став Андрій Шевченко: 21 листопада 2004 в ефірі «5 каналу» він відкрив телемарафон «Ніч виборів» у вишиванці з косівським орнаментом у жовтогарячих та салатових тонах.
- 19 лютого 2013 р. народні депутати фракції «Батьківщина» прийшли на засідання Верховної Ради у вишиванках на знак протесту проти закликів ]депутата Михайла Чечетова (Партія регіонів) заборонити одягати вишиванки у Парламенті.
- 28 жовтня 2015 на фасаді 18-поверхового житлового будинку № 36-Б на бульварі Лесі Українки в Києві австралійський художник Гвідо ван Хелтен завершив 12-денну роботу по малюванню велетенського муралу — дівчини у вишиванці. Мурал сягає завдовжки 43 метри. Це найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі
Сорочка міщанВ міщан полотно було тоньше і краще вибілене. Сорочки (кошулі) шилися з льону та посконного полотна. В свята одягали перкалеві сорочки. Сорочка міщан шилася зі зборами та з комірцем, шириною в 6,5 см. Рукава були з подвійними плечами (прирамниками) з дудами або лиштвами на кінцях рукавів, тобто вузькою або ширшою обшивкою. Така сорочка защіпалися на перламутровий гудзик або зав'язувались тесьмою. Міщани не вишивали сорочок кольоровими нитками ні на плечах, ні на пазусі. Довжина сорочки була до колін і подолок ховали в штани. По сорочці одягали міщани напівжупанчики з легкої тканими з рукавами або без них, зі стоячим коміром і зверху виставляли комір сорочки. Пізніше замість напівжупанчиків почали носити камізельки.Міщанки носли в будні дні сорочки з з доморобного льняного полотна, а в свята з тонкого льняного полотна: перкалю, зонес. Як правило такі сорочки шилися до підточки, зверху з тонкого полотна, а знизу з грубшого. Крій сорочок в жінок був такий, як і у чоловіків. Рукава сорочки обшивалися внизу дудицями, вузькими обшивками або манетами (шлярками) з лиштвою. Комір був відкладний на 3-4 дюйми. На плечах в дівчат сорочки були мережені. Дівчата зав'язували на шиї сорочку широкою червоною шовковою стрічкою. Поверх сорочки особливо до святкового вбрання одягали корсети з клапанами без рукавів з шовку або кисеї, які стягуються на грудях шнурками або дрібними гудзичками і мали низький виріз. Шляхта носила такіж самі сорочки, як і міщани. Сорочка міщан.
Комментариев нет:
Отправить комментарий